Головне захворювання хребта – остеохондроз

Остеохондроз хребта – це тривале захворювання міжхребцевих дисків, що продовжується десятки років і уражає людей у роки їх найбільшої виробничої активності. Із сучасних позицій цим терміном позначають тільки дегенеративно-дистрофічні захворювання хребта, у першу чергу міжхребцевих дисків, що супроводжуються зменшенням висоти, розшаруванням і деформацією. При цьому розбудовуються й інші системи організму, але особливо чітко його наслідки проявляються в хребті.

Існують й інші захворювання хребетного стовпа: спондилоартроз, дискоз, радикуліт, ішіас, люмбаго, грижа диска, люмбоішиалгія і т.д.  Початок захворювання – гостре або поступове, від незначних  болів до найтяжчого стану через нестерпні болі. Проходження – з постійними або частковими загостреннями, без періодів поліпшення, з поступовим або швидким наростанням тяжкості захворювання. Характер хвороби залежить від ступеня і рівня поразки міжхребцевих дисків.

При рентгенологічному обстеженні: зміни форми тіл хребців, зміни висоти міжхребцевих дисків, наявність кісткових наростів на хребцях – «пазурів», «шипів». Це і стало причиною розповсюдженої думки про остеохондроз як про «відкладення солей у хребті».

Внаслідок зміни обмінних процесів у хребті виникають судинні, м'язові, рухові й інші порушення.

Причин захворювань багато. Головні з них: вроджені дефекти хребта, зниження рухової активності, зміна пружності ядра, хронічні або одноразові перенавантаження хребта, травми, переохолодження, інфекції, впливи хімічних речовин, стресів, гормональні порушення і генетичні аспекти. Очевидно, що в реальному житті варіантів і комбінацій може бути безліч, як різноманітна і симптоматика захворювань.

Для кращого розуміння причин дистрофічних змін у міжхребцевих дисках розглянемо дані про вікові (природні) зміни у ядрах дисків.

Протягом  життя людини ядро проходить 4 стадії розвитку: 1–студенисту; ІІ – студенисто-волокнисту, ІІІ – волокнисто-хрящову і ІV – фіброзно-хрящову.

З віком зміст води в ядрі диска зменшується, воно ущільнюється і втрачає еластичність.

Механізм розвитку (патогенез) остеохондрозу вивчений досить повно. Щоб зрозуміти його, варто мати чітке уявлення про ті зміни, що відбуваються в хребетному сегменті при зміні міжхребцевого диска.

Як відомо, міжхребцевий диск складається з трьох основних частин – фіброзного кільця, пульпозного ядра і геалінових пластинок. Пульпозне ядро диска – це желеподібна речовина, здатна притягувати і віддавати рідину. Фіброзне кільце притягує тіла суміжних хребців один до одного всупереч еластичному опору ядра. Фіброзне кільце забезпечує досить міцне з'єднання двох суміжних хребців у єдину функціональну одиницю хребта – хребетно-рухливий сегмент (ПДС) – (мал.8).

11пульпозне ядро

фіброзне кільце

геалінові пластинки

остисті відростки

тіло хребця

Рис. 8. Хребетно-рухливий сегмент (ПДС), (2 хребці і диск)

Незмінний міжхребцевий диск і синовіальні суглоби хребта працюють синхронно доти, доки не виникають зміни в диску.

І стадія остеохондрозу (мал.9) – втрата ядром здатності утримувати воду. Відбуваються внутрішньодискові переміщення пульпозного ядра, процес може тривати роками. Ядро диска починає всихати, але це не просто втрата води. Це складний біохімічний процес, в результаті якого ядро втрачає здатність утримувати вологу. Диск уже не виглядає здоровим, він втрачає форму, блиск, пружність, змінює колір: жовтіє, всихає, робиться тонким вразливим. Пульпозне ядро ніби розтікається по поверхні фіброзного кільця, але поки не виходить за межі диска.

Зміни в дисках викликають порушення функцій внутрішніх органів: шлунка, кісток, кишківника, сухожилля, суглобів, судин і т.д..

З появою порушень гармонічна функцій диска і синовіальних суглобів втрачає свою синхронність і рухи між  суміжними хребцями, що з’єднуються, стають нерівними і неправильними. Так виникає сегментарна нестабільність – одне з найбільш, функціональних ранніх проявів дегенерації (порушень) диска (мал. 11).

Мал.9. I стадія остеохондрозу

12


Сама по собі сегментарна нестабільність не викликає клінічних проявів у вигляді болючого синдрому, однак вона робить цей сегмент хребта легко вразливим до травм. Необережний або надмірний рух у цьому розхитаному сегменті хребта призводить до надмірного стягування суглобної сумки і зв'язок синовіальних суглобів. Пошкодження оболонки суглобів хребта, клінічно проявляється появою болю, хоча на цій стадії дегенерація диска ще не виникла.

13

Мал.10. Стадії остеохондрозу:

а ) 1 стадія остеохондрозу, б) 2 стадія остеохондрозу,
в) 3 стадія остеохондрозу

Під час прогресування дистрофічних процесів у диску виникає наступна стадія дегенерації міжхребцевого поперекового диска – стадія втрати висоти.

ІІ стадія остеохондрозу – нестабільність хребетного сегмента. Вона починається з появи тріщин у фіброзному кільці диска, що загрожує порушенню цілісності хребетного сегменту. Хребет втрачає властиву йому раніше стійкість, хребці можуть зісковзувати один щодо іншого. У медицині таке «ковзання» одержало назву спондило-лістез істинний або помилковий. Клінічно він проявляється появою болю, що може бути локальною (місцевою)   або іррадіальною по ходу сідничного нерва з наявністю або без ураження корінців.

14

Мал. 11. Сегментарна нестабільність

15

В останні роки по­няття про дегенерацію міжхребцевого диска або його грижі стало настільки однозначним що втратило свою значеннєву різницю. Ра­зом з тим «грижа диска» – це один з окремих випадків міжхребцевого остеохондрозу, окремий  випадок дегенерації міжхребцевого диска – протрузія (мал. 12) ,яка утворюється тоді, коли задні відділи фіброзного кільця під впливом вертикальних навантажень випинаються, викликаючи здавлювання (компресію) спинномозкового корінця. Протрузія диска – процес динамічний. Вона виникає при вертикальних навантаженнях і може зникати при усуненні цих навантажень (тому не помітна   на знімках у положенні «лежачи»).

16

Мал. 12. Протрузія диска :а) вид збоку ,б)  вид зверху

Якщо ж такий «не стійкий хребет» піддається впливові сильних навантажень і потрапляє в складні умови то може виникнути розрив фіброзного кільця, і пульпозне ядро випливає – це вже ІІІ стадія остеохондрозу, грижа міжхребцевого диска (мал. 13).

17

Мал. 13. Грижа міжхребцевого диска :а) грижа убік  спинномозгового каналу, б) грижа убік  спинномозгового корінця

Витеклі маси пульпозного ядра викликають тиск на нервові корінці, які проходять міжхребетним отвором, віджимають і травмують спинний мозок.

Клінічні прояви і вага стану хворого в цих випадках залежить від локалізації, характеру і маси  грижі, що утворилася. Звичайно це синдроми люмбалгії, частіше люмбоішиалгії. Внаслідок протрузії диска симптоматологія більш динамічна, менш постійна. При грижових випинаннях міжхребцевого диска симптоматологія більш постійна, груба і більш стійка.

ІV стадія остеохондрозу – поширення дегенеративного процесу на інші елементи міжхребцевого зчленування. Виникають бокові кісткові розростання, такзвані остеофіти, що можуть з’єднувати прилеглі хребці (мал. 14). Тоді зникає болючий синдром і виникає ілюзія видужування.

За локалізацією остеохондроз поділяється на: шийний, грудний і поперековий.

Мал. 14. ІV стадія остеохондрозу

остеофіти

18


Науковці виділяють більше 52 клінічних неврологічних синдромів захворювання, які дуже тяжко перерахувати, тому ми наведемо лише основні з них.

При шийному остеохондрозі виділяють:

- Корінцевий синдром, або, шийний чи шийно-плечовий радикуліт. Він з'являється при стисканні спинномозкових нервів, у результаті зменшення величини міжхребцевих отворів, викликаних зниженням висоти міжхребцевих дисків характеризується болем і порушенням чутливості, що пов’язані з певними змінами або запаленням нервових волокон.

Синдром плече-лопатковий: хворі скаржаться на біль в області плечового суглоба, плеча, шиї, потилиці, зменшення обсягу рухів при підйомі рук.

- Синдром епікондиліта і стілоідіта характеризується ниючими, що посилюються при рухах болями переважно в ліктьовому суглобі або в зап’ястному – тоді виникає виражена слабкість першого пальця, таким чином найчастіше хворі не можуть втримати в руці предмети.

Задньо-шинний синдром проявляється головними болями, вестибулярними порушеннями, болями в очних яблуках, порушеннями чутливості в глотці, твердому піднебінні, може навіть пропасти голос, дуже типові пекучі болі в області потилиці і у задній поверхні шиї.

- Синдром переднього м'яза: хворі скаржаться на біль в шиї і руці, відчуття оніміння, «мурашок», біль підсилюється при поворотах і нахилах голови.

При грудному остеохондрозі виділяють:

- Синдром хребетної артерії: характеризується появою запаморочень, головних болів, парестезій, що підсилюються при рухах.

Кардинальний синдром за своїми ознаками нагадує стенокардію, часто його так і називають «псевдостенокардія». Органічних змін у серці немає, (можуть виникнути зміни частоти і ритму серцевих скорочень), це пов'язано з порушеннями симпатичної іннервації серця.

Поперековий остеохондроз:

- Болючий синдром попереково-крижового радикуліту проявляється болями в поперековій області. Вони можуть бути раптовими, локальними, різкими (люмбаго), або поступово виникаючими, тривалими, ниючими, що часто віддають у ту або іншу ногу (люмбоішиалгія).

У результаті скривлень хребта, дегенеративно-дистрофічних змін тіла хребців і міжхребцевих дисків защемлюються нервові закінчення, що забезпечують реалізацію різних фізіологічних функцій, що обумовлює розвиток різних захворювань.

Болі підсилюються при фізичних навантаженнях, після тривалого сидіння або стояння. За характером вони: пекучі, ламаючі, колючі, стріляючі. Локалізуються – крім зони ураженого диска, в області сідниць, тазостегнових суглобів, стегна, гомілки, стопи. Крім болючого синдрому, виникають чуттєві розлади, частіше – у нижніх кінцівках, а також рухові і вегетативні порушення.

Що ж при цьому відбувається клінічно? Це залежить від того, яка саме частина нерва піддалася компресії і до якого ступеня. Візьмемо, наприклад, чуттєвий нерв: якщо компресія часткова, то з'являються болі на рівні ураження і нижче його, уздовж ходу нерва, коли провідність по нерві практично не порушена, має місце тільки його роздратування і, як наслідок, біль. Якщо компресія більш серйозна, з'являються парестезії у вигляді оніміння і «мурашок» на шкірі, погіршується м'язове відчуття, рука або нога «слабшає»; при повному прищемлені нерва біль локалізується тільки на рівні ушкодженого сегмента, а нижчі ділянки втрачають чутливість, що найчастіше сприймаються хворими як благодать.

Проте при корекції ушкодженого сегмента хребта біль, як правило, відновлюється, що сприймається і хворими, і, нажаль, багатьма лікарями, як погіршення. Це не так: біль у даному випадку тільки сигнал про те, що хребетний сегмент не є в нормі і підлягає корекції. Замість цього хворому відразу  призначаються болезаспокійливі і протизапальні препарати.

Внаслідок ураження рухових волокон нерва порушення простіші і очевидніші – порушується рухова активність у м'язах нижче ураженої зони і може наступити їхня атрофія.

Найбільш критичним є ураження вегетативної частини спинномозкового корінця. Із самого початку ураження хворий може нічого не відчувати, зміни відбуваються у внутрішніх органах. Їхні наслідки набагато серйозніші, ніж у вищеописаних випадках: у зоні іннервації даного нерва з'являються судинні порушення у вигляді спазм, роздратування або параліч нерва при повному його стисканні. Виникає дискомфорт у зоні іннервації нерва.

Наприклад, якщо це шлунок, то виникають неприємні відчуття, що тягнуть за собою болі, з'являється печія, згодом  біль підсилюється, порушується травлення їжі. Хворий звертається до лікаря і його, зазвичай, лікують від гастриту. На якийсь час його стан поліпшується, але згодом неминучий рецидив і подальше погіршення процесу. Може утворитися виразка, організм катастрофічно слабшає. А йому всього лише потрібно було провести корекцію хребта в зоні 5-7 грудних хребців. І ніяких неприємностей не виникло б!

Не можна забувати, що людський організм – єдина система. Саме тому, під час лікування хворого необхідно подумати в першу чергу про можливу патологію хребта і провести лікування цієї патології поряд з лікуванням основного захворювання.

Про наслідки зміщення хребців або дисків можна ознайомитися в поданій нижче таблиці.

Таблиця порушень іннервації органів і систем при різних стадіях остеохондрозу

хребця

Зв'язок з іншими частинами й органами тіла Наслідки зсуву
І. ШИЙНИЙ ВІДДІЛ ХРЕБТА
Кровопостачання голови,

гіпофіз, шкіра голови, кістки обличчя, мозок, внутрішнє і середнє вухо, нервова система.

Головний біль,

нервозність, безсоння,

нежить, високий тиск,

мігрень, нервові зриви, амнезія (втрата пам'яті), хронічна втома, запаморочення.

Очі, очні нерви, слухові нерви, скроневі кістки, язик, чоло. Захворювання порожнин, алергія, косоокість, глухота, очні захворювання, вушні болі, непритомність, деякі види сліпоти.
Щоки, зовнішнє вухо, кістки обличчя, зуби, тройнічний нерв. Невралгія, неврит, вугрі або прищі, екзема.
Ніс, губи, рот, евстафієва труба Лихоманка, катер, втрата слуху, аденоїди.
Голосові зв'язки, гланди, глотка. Ларингіт, хрипота, захворювання горла, паратонзілярний абсцес.
Шийні м'язи, плечі, мигдалини. Ригідність потиличних м'язів, біль у верхній частині руки, тонзиліт.
Щитовидна залоза, плечові синовіальні сумки. Бурсит, застуда, захворювання щитовидної залози.
ІІ. ГРУДНИЙ ВІДДІЛ ХРЕБТА
Руки (від ліктя до кінчиків пальців), стравохід і трахея. Астма, кашель, задуха, біль у руках (від ліктя і нижче).
Серце (включаючи клапани), коронарні артерії. Функціональні серцеві захворювання і деякі хвороби грудної клітки.
Легені,

бронхіальні

трубки, плевра, молочні залози, грудна клітка.

Бронхіт, плеврит,

пневмонія, гіпертонія, грип.

Жовчний міхур, загальна

жовчна протока.

Захворювання жовчного міхура, хвороба Боткіна, лишаї.
Печінка, сонячне

сплетіння, кров.

Захворювання печінки, лихоманка, низький тиск крові, анемія, порушення кровообігу, артрит.
Шлунок. Шлункові хвороби, включаючи: спазми шлунка,

порушення травлення , печія, диспепсія.

Підшлункова залоза, дванадцятипала кишка. Виразка, гастрит.
Селезінка. Знижена опорність.
Надниркові залози. Алергія, кропивниця.
10Г Нирки. Захворювання нирок, затвердіння артерій, хронічна втома, нефрит, пієліт (запалення ниркової балії).
11Г Нирки, сечоводи. Хвороби шкіри, наприклад: вугрі, прищі, екзема, фурункули.
12Г Тонкі кишки,

лімфатична система.

Ревматизм, біль у животі

(при метеоризмі), деякі види безпліддя.

ІІІ. ПОПЕРЕКОВИЙ ВІДДІЛ ХРЕБТА
Товста кишка, пахові кільця. Запор, коліт, дизентерія,

пронос, деякі види проривів і гриж.

Апендикс, низ живота, верхня частина ноги. Судороги, ацидоз (порушення кислотно-лужної рівноваги в організмі).
Статеві органи, матка, сечовий міхур, коліна. Захворювання сечового міхура, розлад менструального циклу (хвороблива або нерегулярна менструація), викидні, сечовипускання в постелі, імпотенція, зміни життєвих симптомів, сильні болі в колінах.
Простата, поперекові м'язи, сідничний нерв. Ішиас, люмбаго; важке, хворобливе або занадто часте сечовипускання; біль в попереку.
Нижня частина ноги,

щиколотки, ступні.

Поганий кровообіг у

ногах, набрякання щиколоток, слабкі щиколотки і підйоми ступнів, холодні ноги, слабість в ногах, судороги нижніх м'язів.

ІV.КРИЖ
Тазові кісти, сідниці. Захворювання крижо-хребетного зчленування, викривлення хребта.
V. КУПРИК
Пряма кишка, анус. Геморой, свербіж, болі в куприку у положенні сидя.

zp8497586rq

Комментарии запрещены.

Головне захворювання хребта – остеохондроз Тренажер-масажер Уроки для хребта Контактна адреса.

Народний лікар

Волинська обл.

Любешівський рн.

с. Бірки

вул. Будьонного 32

Довгун Іван Прокопович

Тел. моб. 097-20-67-150

Тел. моб. 095-68-15-512

Сергійчук Іван Михайлович

Тел. моб. 097-24-85-699

Тел. моб. 099-73-99-337

Рубрики